Життя українців порушило вторгнення Росії. Менш помітними є екологічні наслідки з боку російської армії, які додаються до вже існуючої загрози глобального потепління вже понад 3 місяці. Російська зброя завдає шкоди не лише українському народу та природним благам країни, а й значним чином завдає шкоди екосистемі та клімату Землі. Екологічні наслідки війни Росії в Україні будуть відчутними протягом десятиліть.

Відповідно до Женевської конвенції злочини проти довкілля віднесені до категорії військових злочинів, оскільки «заборонено використовувати методи чи засоби ведення війни, які мають на меті завдати чи можуть спричинити широкомасштабну, тривалу та серйозну шкоду природному середовищу». Використання цих методів можна класифікувати як екоцид.

Ті дії, які називаються екоцидом, ставлять питання про те, як може виглядати правовий інструмент кліматичної підзвітності. Росія повинна відповідати за всі вчинені злочини, включаючи злочини проти довкілля, перед міжнародним судом, який визнає насильство проти довкілля злочином.

На фото зображене одне з рожевих озер заповідника Кінбурнська коса в Україні.‌‌

Коли українські учасниці, Анна та Ольга, показали Каті та мені, німецьким учасницям, захоплюючі фотографії українського пейзажу, я одразу була заінтригована і спочатку не могла повірити, що фотографії рожевих озер зроблені в Україні. У Херсонській області, на півдні України – території, яку нині руйнують російські військові, є десяток природних рожевих озер. У заповіднику «Кінбурнська коса» з середини квітня в лісах бушують пожежі, які загрожують вимиранням унікальному рослинному світу та тваринам країни. Такі руйнування можна вважати військовим екоцидом, і кожен день війни додає нові тяжкі злочини до вже довгого списку навмисних екоцидів проти України та світу. Йдеться про отруєння води, ґрунту, повітря, разом із ядерною загрозою чи обстрілами нафтобаз.

Термін екоцид описує руйнування довкілля загалом, але мова йде не лише про виявлення злочинів проти довкілля як таких. Існують міжнародні ініціативи та діячі, такі як «Stop Ecocide International», які наполягають на тому, щоб міжнародні суди включили до Римського статуту екоцид, як п’ятий злочин поряд  з геноцидом, злочинами проти людства, військовими злочинами та злочинами агресії . Екоцид ще не визначено в міжнародному праві, але кілька країн, включаючи Україну, а також Росію, визнали його злочином у своїх кордонах. Проте злочинні дії росіян, зокрема напади на ядерні об’єкти, вважаються військовими злочинами відповідно до Римського статуту, порушують Додатковий протокол 1 Женевської конвенції 1949 року та декілька міжнародних гуманітарних законів та угод, наприклад, Міжнародну конвенцію Придушення актів ядерного тероризму.

Зважаючи на зафіксовані нищівні злочини Росії-агресора, імовірно, щовони створили прецедент для визначення та імплементації екоциду в міжнародному праві. Із руйнуванням екосистеми України та загрозою всьому світу злочини мають міжнародно-правовий вимір, і Росія має відповідати за них.

З моменту початку повномасштабної війни такі організації, як Національний екологічний центр України (НЕЦУ), Екодія та SaveDnipro відслідковують та документують випадки потенційної екологічної шкоди, завданої агресією Росії, з метою повідомити громадськість про екологічні руйнування під час війни. Зібрані випадки екозлочинів  також можуть бути використані в міжнародних судах.

Згубна залежність Європи від імпорту викопного палива з Росії – вугілля, нафти та газу – та інших антидемократичних режимів була викрита в останні кілька тижнів з 24 лютого. Це залежність, яка фінансувала війну Росії, пропаганду та жорстоку репресивну машину всередині країни. Щоб зменшити залежність від російської нафти і газу, Німеччина тепер узгодила контракт з Катаром на постачання скрапленого природного газу (СПГ) – країною, яка також відома своїм автократичним режимом і публічно критикується за неналежні права жінок, гомофобію, підтримку радикальних ісламських угруповань та експлуатацію робітників під час будівництва стадіонів для Чемпіонату світу з футболу. Ми повинні розглядати і брати до уваги зв’язки між кліматичною  політикою, політикою щодо енергетики та безпеки. У довгостроковій перспективі замінити одну державу-ізгоя іншою не є розумним рішенням. Поступова відмова від палива є обов’язковою, щоб припинити розпалювання конфліктів і кліматичної кризи. Енергетична політика потребує повороту до зеленої енергетики, де відновлювані джерела енергії розширюються та прискорюються.

Цитата, яка резонує зі мною, походить від Поллі Хіггінс, юристки та візіонерки. Роботою її життя було підвищення обізнаності про екоцид у всьому світі та його криміналізація. Ми часто відчуваємо себе маленькими та безсилими, але ця цитата дає перспективу на світ, де моральні цінності мають перевагу над економічним зростанням. Правила нашого світу можна змінити, і їх потрібно змінити. У рамках цього проекту ми можемо почати з поширення інформації про злочини, які відбуваються в Україні. З цього ми можемо продовжувати привертати увагу до проблем екоцидів у всьому світі та їх походження.

«Правила нашого світу є законами, і їх можна змінити. Закони можуть обмежувати або дозволяти. Важливо те, чому вони служать. Багато законів у нашому світі служать майну – вони засновані на володінні. Але уявіть собі закон, який має вищий моральний авторитет… закон, який ставить людей і планету на перше місце. Уявіть собі закон, який починається спочатку, не нашкодь, який зупиняє цю небезпечну гру і веде нас у безпечне місце…». Поллі Хіггінс, 2015

Авторка Неле Кюніг.

Українською переклала Ольга Мордюк, а німецькою — Неле Кюніг.‌

Використані джерела: